1.
Ніч яка місячна, зоряна, ясная
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиноньку в гай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиноньку в гай!
2.
Сядем у купочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
3.
Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.
Ген на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.
4.
Небо глибоке засіяне зорями, —
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.
5.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.