Коло мої хати
Зацвіли блавати,
Хтіли мене мати
Восени віддати.
А мати хотіли,
А я не хотіла.
Прийшли старостоньки,
Я їм відповіла:
«Не косіть травичку,
Бо ще зелененька,
Не віддавай, мати,
Бо-м ще молоденька». —
«Зачекай, сестричко,
Ще не віддавай си,
На городі ружа —
Урви, заквітчай си.
На городі ружа
Та ще й барвіночок;
Подівоч, сестричко,
Ще хоч один рочок.» —
«Я би-м си, сестрички,
Ще й не віддавала,
Якби ми сусіда
Літ не рахувала.
Одна каже — тридцять,
Друга каже — двадцять,
А мені, по правді,
Лишень вісімнадцять.